Міньківська сільська рада розташована у північно-західній частині Артемівського району. Відстань від села Міньківка до обласного центру м. Донецька:
шосейним шляхом – 105 км;
залізницею від м. Артемівськ – 70 км;
до міста Артемівська шосейним шляхом – 20 км.
Територіальну громаду ради утворюють жителі таких населених пунктів:
- село Міньківка;
- село Голубівка;
- село Дубово-Василівка;
- село Оріхово-Василівка;
- село Привілля.
Села, які входять до Міньківської територіальної громади були засновані переселенцями в основному з Харківської губернії, з середини Х1Х та на початку ХХ століть. Селяни займалися сільськогосподарським виробництвом – землеробством, вирощуванням худоби, були свої гончари, теслярі, ткалі. У 1929 році був організований колгосп імені Сталіна, який був неодноразово учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки, за високі досягнення у тваринництві та рослинництві у 1948 році нагороджений орденом Леніна, також присвоєні звання Героя соціалістичної праці та нагороджені Орденом Леніна та золотою медаллю «Серп і молот» Стецюра Микола Максимович, голова колгоспу, Козаренко Марко Васильович, тракторист, Зіньковська Євгенія Тимофіївна, агроном колгоспу. Головко Володимир Олександрович, колишній директор Міньківської школи, історик, поет, позаштатний кореспондент газети «Вперед».
Відомий поет – земляк Микола Рибалко, лауреат премії ім. М. Островського та ім. Шевченко.
Депутатський корпус сільської ради складають 12 депутатів, обраних на посаду 25 жовтня 2015 року.
Голова ради Безвесільний Олександр Валерійович, обраний 25.10.2015р.; базова вища освіта. Обраний головою – другий раз .
Секретар ради Бережна Ірина Михайлівна; освіта повна вища. Обрана секретарем – другий раз
Реквізити Міньківської сільської ради:
Юридична адреса: вул. Центральна (Советська), буд. 2, с. Міньківка, Бахмутський (Артемівський) район Донецької області, 84532. Телефон: +38 0627 44-36-89
Державні реєстрація проведена 21.05.97, організаційно – правова форма за КОПФГ – 420 «органи місцевого самоврядування».
Електронна пошта: minkiv_rada@ukr.net
Р/р 314200006000150 у УДКУ у м. Донецьк МФО 834016
ЄДРПОУ 04341139
Схема розташування населених пунктів
Стисла характеристика населених пунктів
Міньківська сільська рада розташована на заході від районного центру – м. Артемівська. Землі Міньківської ради прилягають на заході – до території Костянтинівського та Слов’янського районів, на півночі – до земель Васюківської сільської ради, на сході – Парасковіївської та Краснен-ської сільських рад, на півдні – Калінінської сільської ради.
Село Міньківка – адміністративний центр сільської ради
Село розташоване в 3-х кілометрах на південь від 700-го кілометру міжнародної автомобільної дороги Київ – Харків – Довжанський (на Ростов-на-Дону) /індекс та номер дороги М-03/. Площа населеного пункту – 354,9 га. Загальна численність населення – 673 чоловіка, 243 двори.
Село було засновано у 1907 році селянами – переселенцями, вихідцями з Валківського уїзду Харківської губернії, яке також називалося Міньківка.
В період Великої вітчизняної війни до лав Радянської Армії були призвані 411 чоловік, повернулося до дому – 198 чоловік. Село було звільнено від фашистко-німецьких загарбників 04.09.43. В пам’ять загиблих односельців у центрі села побудовано меморіальний комплекс. Біля сільського будинку культури – братська могила загиблих воїнів, що визволяли село.
Житлова забудова – одноповерхові одно і декілька двоквартирні приватні житлові будинки. Найстаріша вулиця Залісна йде навкруг ділянки лісу, який розташований в центрі села, інші вулиці прямолінійні, короткі, всі вулиці мають тверде покриття.
Транспортний зв’язок – рейсовий автобус двічі на день до м. Артемівськ. До обласного центру м. Донецьк можна достатися тільки із м. Артемівська автобусом або залізницею.
У центрі села розташований ліс, площею 127 гектарів (власність ДП «Слов’янський лісгосп»), і ставок, які є містом відпочинку влітку не тільки місцевих жителів, але і городян.
Село Голубівка
Розташоване в 3 км на північний захід від села Міньківка. Село засноване у 1860-1880 роках.
Площа – 14,38 га, населення – 27 чоловік, кількість дворів – 16. Свято села – 5 вересня (день визволення села від фашистських загарбників).
За географічним розташуванням та історичним виникненням це маленьке село є продовженням с. Привілля.
Житлова забудова – одноповерхові приватні житлові будинки на одної вулиці, яка розривається автошляхом державного значення М-03. Вулиця не має твердого покриття.
Транспортний зв’язок – рейсовий автобус двічі на день до м. Артемівськ. Крім того, є зупинка на міжнародній автомобільній дорозі Київ – Харків – Довжанський (на Ростов-на-Дону) для міжміських автобусів. До обласного центру м. Донецьк можна дістатися тільки із м. Артемівська та м. Слов’янська автобусом або залізницею.
Село Дубово-Василівка
Розташоване на відстані 12 км на схід від села Міньківка.
Площа – 23,9 га, населення 10 чоловік, кількість дворів – 5.
Засноване 1860-1870 роки переселенцями із села Оріхово-Василівка. Назва села пішла від дубової посадки, що тяглась вдовж поселення.
До Великої вітчизняної війни село було велике, був свій колгосп ім. Комінтерна, але після війни майже повністю обезлюднило, в основному громадяни проживають сезонно влітку.
Житлова забудова – одноповерхові та двоповерхові приватні житлові будинки вздовж одної вулиці, основна кількість будинків – для сезонного проживання.
Постійного транспортного зв’язку немає, тільки приватний транспорт або пішки. Автомобільних доріг державного значення по території села немає.
Село Оріхово-Василівка
Розташоване в 3 км на схід від села Міньківка.
Площа – 88,25 га, населення 183 чоловік, кількість дворів – 69.
В 1856 році поміщик Куп’янського уїзду відділив свого сина Оріхова Василя і дав йому у власність 7 селянських господарств та землю, які оселилися вздовж Кудлінської балки, село назвали Оріхово-Василівка.
На території села знаходиться фельдшерський пункт, магазин. Дітей до школи та дитячого садка в село Міньківка доставляє шкільний автобус.
На західній околиці села є джерело мінеральної води типу «Єсентуки – 16», власник ТОВ «Союз». Є Ліцензія на користування надрами на цю свердловину.
Житлова забудова – одноповерхові приватні житлові будинки вздовж одної вулиці.
Транспортний зв’язок – рейсовий автобус двічі на день до м. Артемівська. До обласного центру м. Донецьк можна дістатися тільки із м. Артемівська автобусом або залізницею. Автомобільних доріг державного значення по території села немає.
Село Привілля
Розташоване в 4 км на північ від села Міньківка на 697-му кілометрі міжнародної автомобільної дороги Київ – Харків – Довжанський (на Ростов-на-Дону). Площа – 42,75 га, населення – 128 чоловіка, кількість дворів – 45.
Свято села – 5 вересня (день визволення села від фашистських загарбників).
Засноване в 1850-1860 роках, мало назву Парчеківка, за прізвищем поміщика, який володів землями та селянами. В 1861 році після скасування кріпацтва, селяни одержали великі земельні наділи і з тих пір закріпилася назва Привілля.
Житлова забудова – одноповерхові приватні житлові будинки вздовж одної вулиці.
Транспортний зв’язок – рейсовий автобус двічі на день до м. Артемівська. Крім того, є зупинка на автошляху державного значення М-03. До обласного центру м. Донецьк можна дістатися тільки із м. Артемівська та м. Слов’янська автобусом або залізницею.