Зиньковська 

     Євгенія

    Тимофіївна

      У свій час ім'я нашої знаменитої землячки гриміло на весь Радянський Союз, воно стало символом, а її життя - прикладом трудового подвигу. Ця жінка була так близька й поважна до людей, що і зараз пам'ять про неї дбайливо зберігають односельці. Добре, що ці люди все ще наші сучасники і можуть багато розповісти.

     Зиньковська Євгенія Тимофіївна народилася 24 листопада 1921 року в селі Покровському Артемівського району Донецької області. Батько її працював на алебастровому заводі та загинув під час Великої Вітчизняної війни в 1943 році. Мати була домогосподаркою, бо дітей у родині було багато і треба їх доглядати. Померла у 1975 році.

     Після закінчення 10 класів Євгенія Тимофіївна поступила до Дніпропетровського сільськогосподарського  інституту. Але навчання було перервано війною до 1943 року. Як тільки радянські війська звільнили територію Донбасу, дівчина повернулася до інституту і закінчила його в 1947 році.

     Свій трудовий шлях довелося починати у важкі роки післявоєнного відродження. Всі знання, наполегливість і бажання бути корисною людям і країні Євгенія Тимофіївна використала працюючи в колгоспі ордена Леніна, куди була направлена. Працювала з ранку до півночі. Експериментувала на полі, вводила багатопільну систему обробки землі. Пояснювала необхідність частих прополок городини і разом із жінками працювала до заходу сонця.

     Старанна праця молодої, енергійної жінки була відмічена керівництвом колгоспу і держави. У 1949 році Зиньковська Євгенія Тимофіївна була нагороджена званням Героя Соціалістичної Праці з врученням ордену Леніна та золотої медалі «Серп і Молот». [ Додаток §\

     Доля розпоряджалася по-своєму. З 1954 по 1961 роки працювала у колгоспі ім. Чапаєва. А коли колгоспи об'єднали, з метою укрупнення, працювала головним агрономом колгоспу ордена Леніна імені Леніна. На той час це було міцне перспективне господарство. Було де розгорнути і показати свої таланти.

     Все своє життя і трудову діяльність присвятила Євгенія Тимофіївна відродженню й розвитку колгоспного виробництва. Була делегатом XXI з'їзду КПУ від Сталінської області в 1960 році, делегатом партійних організацій областей УРСР на XXII з'їзді КПРС у 1961 році. З  1955 по 1967 роки обиралася депутатом Верховної Ради УРСР, а в 1962 році - у складі всесоюзної делегації відвідала Польщу, як агроном колгоспу ордена Леніна імені Леніна, де поділилася своїми знаннями і досвідом з польськими селянами. Разом з передовиками - односельцями стала делегатом Третього Всесоюзного з'їзду колгоспників, на який її обрали на конференції колгоспників Донецької області. А з 1971 року очолила Союзну раду колгоспників.