КАРПОВ  Сергій Костянтинович

 

              Карпов Сергій Костянтинович народився 22 травня 1924 року в селі Коктал Панфіловського району Талды-Курганської області Республіки Казахсан. Виріс Сергій Костянтинович в сім'ї розкуркуленого селянина. У роки колективізації його отець вів одноосібне господарство, але підтримував радянську владу, і в кінці тридцятих років минулого сторіччя, був учасником озброєної боротьби з басмачами. Це позначилося на подальшій долі молодого Сергія. Отця, в перші ж дні Великою Вітчизняною, призвали на фронт, де на передовій він і загинув.

У 1943 році Сергія Костянтиновича призвали до Червоної Армії. Перші дні військової служби були проведені в Панфіловському військовому училищі, після закінчення якого він з розташуванням своєї частини, потрапив на смоленський фронт, де в лісовій зоні велася справжня окопна війна.

Так, в повсякденних боях, під постійним артобстрілом і атаками фашистів, ведучи оборонні бої, проходила його служба.

Тут, в смоленських лісах, Карпов С.К. був важко поранений і направлений в госпіталь. Шість місяців тривало лікування солдата, після якого його комісували за станом здоров'я.

До останніх днів війни Сергій Костянтинович вів боротьбу з німецько-фашистськими загарбниками: спочатку на передовій, потім в тилу. Мстив за смерть отця і рідного брата, за горе радянських людей. Рано втратив матір, що померла в 1944 році від горя, виховав молодшу

4-х річну сестру, поставив її на ноги, провів через голод і розруху тих років.

Післявоєнні роки провів в ратній праці на благо суспільства: працював водієм вантажного автомобіля. На пенсію вийшов в 73-річному віці, в день ліквідації колгоспу ім. Леніна ордени Леніна Артемівського району Донецької області. Тут же і проживає в даний час.

Нагороджений  всіма ювілейними. Має грамоти і похвальні листи за працю.

 

 

 

 

 

Помер 15.09.2011 року, похований в с. Міньківка.