ГАЛИК Іван Іванович

   Галик Іван Іванович народився в 1923 році. До 1930 виховувався в родині батьків у селі Оріхово – Василівка. Родина нараховувала 11 чоловік: 9 дітей,  батько й мати. Освіту отримував у початковій школі Оріхово – Василівки – 4 класи (з 1931 по 1934 роки).  Далі з 1935 по 1937 навчався в Привільській неповній середній школі ім. Енгельса. А в 1938 – 1939 роках  навчання проходило у фельдшерсько – окушерському технікумі міста Артемівськ. Але за сімейними обставинами не зміг його закінчити і пішов до ФЗО № 14  м. Горлівка, де отримав спеціальність грольщикогмейхера. Працював на шахті ім. Леніна Горлівського району донецької області. Там і працював до початку Великої Вітчизняної війни.

   В жовтні 1941 року Івану Івановичу виповнилося 18 років і його призвали до лав Збройних Сил СРСР. Війну Галик Іван Іванович пройшов у званні сержанта, був командиром відділення. Брав участь в обороні Москви з березня по жовтень 1942 року, воював на Брянському фронті в обороні з листопада 1942 до березня 1943 року. Тут отримав перше поранення, на щастя легке. Продовжував воювати на Курській дузі, де теж був легко поранений. З Першим Українським фронтом (з липня 1943 до липня 1945) пройшов з боями Україну і закінчив війну визволенням Чехословаччини у м.Прага. У 1944 році був тяжко поранений, тому після Перемоги був демобілізований.

   Після демобілізації  як вугольщик – шахтар, працював на відновленні шахт Донбасу, які були зруйновані під час війни. Але на шахті працював недовго, бо давало про себе знати останнє важке поранення. В 1946 році повернувся до рідного села. Відроджував сільське господарство. Був рахівником на фермі, в польовій бригаді, інших рядових роботах. Коли став пенсіонером, то все одно вів активний спосіб життя, навчав молоде покоління. Помер   після тяжкої хвороби 02.12.2005 року., похований в с. Оріхово-Василівка.